Для скелелазіння важливі сила, витривалість та спритність. Досвідчені скелелази, у переважній більшості – легкі, сухі, худорляві: в них добре розвинуті спинні м’язи та прес, чудова розтяжка, сильні пальці, здатність завмирати у статиці (часто у незручних позах) та акумулювати сили для марш-кидків. Все це чудово досягається завдяки тренуванням.

Займатися краще із тренером, проте самостійні заняття теж підуть на користь. Розминка – обов’язкова, а далі вже складніше: підтягування звичним та зворотнім хватом, віджимання та «планка». Присідання (для чемпіонів – «пістолетик» на одній нозі), скручування для пресу, розтяжка.

Коли звичайні підтягування засвоєні, слід переходити до підтягувань на пальцях: це також знадобиться на скелі. Збільшувати важкість вправ можна до безкінечності: виконувати широкий хват – на максимально можливу ширину, а потім змінювати його на вузький, коли руки торкаються одна одної; можна підтягуватися «задом наперед», хватом за головою, – і на одній руці. Можна підтягуватися із навантаженням та без; по центру, до правої чи лівою руки; у певному темпі – і рахуючи кількість. Доведеться потренуватися і у різнорівневих підтягуваннях. Найпростіший спосіб – притримувати кистю іншу руку від зап’ястя до плеча.

 

Щоб розвинути здатність зависати в одному положенні, доведеться тренувати фіксацію. А саме – виконувати вправу «Куточок», коли у висі ноги піднімаються і завмирають під кутом від 45, 90 та 120 градусів. Без відтискань та вправ на турніку, включаючи звичайну вагу та вихід силою, також не обійдеться. Скелелази тренуються і на рукоходах, і на спеціальних тренажерах, коли підтягуватися слід на пальцях, чіпляючись ними за виступи чи виїмки на вертикальній поверхні.

Скелелазіння потребує натренованого дихання та високої точності рухів. Це ніби певна каліграфія, лише спортивна. Тому також знадобиться тренувати і свідомість: мабуть, кращого за йогу та медитації поки нічого не існує.

Техніку лазіння краще відшліфовувати із тренером: адже має значення і те, як ставляться стопи (у положенні на п’ятку, на носок та плазом є свої тонкощі), і як працюють руки (вони повинні бути прямими, щоб зусилля не витрачалися на блок, а навантаження на пальці зменшувалося). Тренер познайомить із головними рухами, включаючи накат, хрести руками та ногами, правильну змін рук та ніг, дохвати і так далі, а також розповість про необхідне екіпірування. Також важливо робити скупі й точні рухи, щоб не марнувати сил даремно – і періодично поновлювати свій заряд енергії для підкорення маршруту із задоволенням кількома ковтками вулканічного «Боржомі».